Хоча в мюнхенських пивних залах часто домінує характерне звучання традиційних баварських мелодій, музична сцена Мюнхена може запропонувати набагато більше: тут постійно з’являються нові артисти. Незалежно від того, цінитель ви інді-року, фолку чи іншого жанру, у столиці Баварії є гурти та сольні виконавці, яких варто послухати на вечірках просто неба, концертах, фестивалях та яких має знати весь світ. Докладніше про них далі на munich-trend.
1. Claire
Цей електропоп-гурт із п’яти учасників здобув популярність у Німеччині завдяки своїм мелодіям із відтінками електро. Claire творить як спокійні треки, як-от End up here, так і більш оптимістичні, наприклад Friendly Fire.
Історія гурту почалася у 2012 році, коли троє музикантів і продюсерів Матіас Гаук, Геллер Непомук і Флоріан Кірмаєр запросили вокалістку Джозі-Клер Бюркл, щоби заспівати для кінопроєкту. Така співпраця призвела до участі Джозі-Клер у телешоу The Voice of Germany та створення гурту Claire, до якого невдовзі приєднався п’ятий учасник – Фрідолін Ахтен. Колектив майже відразу досяг успіху в Інтернеті, завдяки чому підписав контракт зі студією кінозапису Capitol Records.
2. Blackout Problems
У 2012 році троє друзів створили альт-рок-гурт Blackout Problems та власний лейбл для випуску дебютного альбому Holу (2016). Альбом відразу потрапив на перші сходинки німецьких чартів. Відтоді гурт виступає на німецьких рок-фестивалях, а лейбл підтримує більш відомих виконавців. Після випуску Holy колектив відправився в турне Німеччиною, Польщею, Чехією, Італією, Австрією та Швейцарією.
3. Kytes
Цей надзвичайно енергійний гурт поєднує свіжий електрофанк із зухвалим сучасним роком. У деяких піснях, зокрема Inner Cinema, є трохи електро і майже стандартний фальцет.
Приголомшливі 5 пісень альбому On The Run звучать як витончений рок французького колективу Phoenix, але також перетворюються на динамічний ритм напряму ска, що походить з Ямайки та розвинувся у Великій Британії.
4. Cosby
Четверо учасників гурту – Марі Кобилка, Крістоф Вернер, Кіліан Райшль і Робін Кароу – з 2009 створюють тексти, музику та відео у своїй студії поблизу Мюнхена. У перші роки вони не заявляли про себе публіці, зате встигли виробити власний стиль, у якому важлива роль відведена синтезаторам.
У 2013 році музиканти офіційно створили гурт під назвою «Cosby». Через рік підписали контракт із Warner/Chappell Music і заснували власний лейбл Just Push Play. Дебютний альбом Love and War супроводжувався численними виступами, а також радіо- та телевізійними сесіями. У серпні 2015 року колектив випустив свій перший студійний альбом As Fast As We Can.
Після номінації на премію GEMA German Music Authors Prize гурт став членом Akademie Deutscher Musikautoren – групи інтересів, яка захищає бажання творців музики в Німеччині. Це сприяє обміну між артистами всіх музичних стилів. Після такого успіху колектив виступав із концертами в Німеччині, Австрії та Швейцарії, а також був запрошеним гостем у Лондоні.
Cosby представляє собою суміш різних музичних впливів і стилів. Стилістично творчість гурту можна віднести до попмузики, але протягом багатьох років на неї впливали електропоп, інді-поп і рок. Музиканти творять такі беземоційні електромелодії, як YEAH!, і більш запальні з елементами року, як-от Love and War.
Переважно пісні гурту англомовні, із рідкісним використанням скорочень та нецензурної лексики. Звучання доволі м’яке. Колектив неодноразово брав участь у німецьких музичних фестивалях.
5. Ebow
Ebow – реперка курдського походження (курди мешкали в горах Близького Сходу, Азербайджану та Вірменії). Дідусь і бабуся Ебру (справжнє її ім’я) приїхали до Німеччини як гастарбайтери, а у віці 17 років сюди емігрувала і мама Ебру.
Хоча її родина має курдське походження, вдома всі розмовляли лише турецькою. Ебру вивчала архітектуру в Мюнхенському університеті прикладних наук, під час навчання виявила свою пристрасть до репу. Спочатку вона виконувала реп просто на вулиці, у міських пральнях, супермаркетах і трамваях, а коли завоювала репутацію, почала виступати на сцені й брати участь у місцевих фестивалях.
У 2010 році виконавиця написала та заспівала головну мелодію Ich habe Wanderlust для документального фільму Daughters of the Awakening мюнхенського режисера Улі Без, у якому жінки-мігрантки розповідають про своє життя в Німеччині, серед них – Ебру та її матір.
Для музичного стилю Ebow характерний вплив східних звуків, змішаних з електро, який вона описує як «альтернативний хіп-хоп». В її дещо агресивних текстах порушені теми соціальної нерівності, починаючи від гендерних ролей у турецькій громаді й фальшивого патріотизму та завершуючи експортом німецької зброї.
У 2014 році співачка випустила сингл Paramide з режисеркою і музикантокою Мірзою Одабаші, кошти від прибутку передали сирійським нужденним. Вона також брала участь у документальному фільмі Leiden-schafft 2015 року, в якому фігурували відомі артисти, як-от Chefket, Marteria та Eko Fresh.
6. Джейкоб Брасс
Творчість цього мюнхенського виконавця можна описати як «ручну» попмузику, написану на акустичній гітарі чи піаніно. Майстерний вокал і чутливий голос Джейкоба роблять його пісні справді унікальними.
«Бітлз» – джерело натхнення Брасса, а сам себе виконавець описує як «баварську споріднену душу Боба Ділана». Крім власних пісень, він виконує чудові кавер-версії світових хітів, наприклад пісні Адель Set Fire to the Rain.
Джейкоб може перетворити будь-яку композицію на щось унікальне й особливе, чи то Across The Universe «Бітлз», Between The Bars Елліота Сміта чи We Don’t Deserve Love інді-рок-гурту Arcade Fire. Секрет у його чуттєвому меланхолійному голосі.
7. Ксав’є Дарсі
Англо-француз Ксав’є Дарсі – народний співак і автор пісень. У його попхітах простежується легкий ретро-стиль 1970-х. Хрипкий голос вражає, додаючи до звучання щось унікальне.
Дарсі почав шлях у шоу-бізнесі у 2015 році, коли заснував власний лейбл Darcy Records. Зі своїм першим мініальбомом Extended Play Ксав’є потрапив прямо з репетиційної зали на німецьке телебачення та фестивальні сцени.
Творчість Ксав’є Дарсі дуже добре передає його сингл My Civil War – меланхолійний, танцювальний інді-поп-гімн. Від уривчастих інді-гітар до великих дівочих хорів пісня демонструє майже все, що може запропонувати Ксав’є Дарсі. Це історія внутрішнього конфлікту та розбрату, що демонструє велику сміливість, яка потрібна для того, аби випустити таку велику, епічну та швидку поппісню у 2018 році – на тлі хвилі мінімалістичних мейнстрімових хітів.
Усі пісні виконавця досить танцювальні та веселі, створюють справжню атмосферу гарного настрою. Однак музика альбому Darcy поєднана з текстами, які не є типовими для сучасної попмузики. Дарсі прагнув відобразити в цьому альбомі реальність підліткового віку у 2017 році, порушуючи повсякденні теми, як-от наркотики, смартфони та психічне здоров’я.Під час написання та запису альбому Darcy автор перебував під сильним впливом чудових попзаписів 1980-х років. Такі артисти, як Майкл Джексон, Пол Саймон, Пітер Гебріел і Девід Бірн, надихали мюнхенця не стримувати себе й не боятися робити щось складне й екстремальне.
