Гумористичний жанр популярний у суспільстві в усі часи. Пародії, гумористичні сценки, стендап – виступи, що привертають величезну кількість глядачів. У Німеччині шоу комедійного та сатиричного жанру в пошані, а коміки мають безліч шанувальників. Про одного з родоначальників німецького гумору розповімо в нашому матеріалі на munich-trend.eu.
Юні роки
Карл Валентин народився 4 червня 1882 року в передмісті Мюнхена. Справжнє його ім’я – Валентин Людвіг Фей. Хлопчик закінчив народну школу, після чого навчився на столяра. Після закінчення навчання Валентин вирушив працювати за фахом. Столярною справою він займався орієнтовно до 1902 року. Але душа прагнула творчості – на робочому місці юнак часто жартував та веселив інших працівників.
У 1902 році він прийняв остаточне рішення йти за «покликом серця» і не прогадав. Він взяв собі творчий псевдонім Карл Валентин та вирушив підкорювати публіку. Карл виступав у вар’єте – був куплетистом, а також грав на мандоліні.
Виступи та створення знаменитого дуету
Перший значущий успіх до коміка прийшов разом з авторським монологом «Акваріум». Після цього чоловіка помітили та запросили до «Фолькзергербюне», але іноді він виступав й на інших сценах.
Знаковим став для Карла 1911 рік, коли він познайомився з артисткою Лізль Карлштадт. Так з’явився прекрасний творчий дует. За 25 років своєї співпраці Валентин і Карлштадт випустили близько 400 скетчів та комедійних номерів. Разом артисти не тільки виступали на сцені, а й знімалися в кіно. Кінодебют творчої пари відбувся у фільмі «Містерії однієї перукарні», створеного Еріхом Енгелем та Бертольтом Брехтом. А найкращою кінострічкою у фільмографії гумористичного дуету вважається картина «Продана наречена», знята 1932 року Максом Офюльсом. Цю комічну оперу визнано важливою віхою в розвитку культури Чехії.
У 1934 році в стосунках Карла і Лізль настала криза, яка буквально зруйнувала їхню кар’єру. Чоловік вклав значні фінансові кошти в музейний проєкт «Паноптикум», що призвело його до банкрутства. У той же період він став виступати з новою напарницею Аннемарією Фішер. На Лізль такий вчинок позначився вкрай негативно: 6 квітня 1935 року вона зробила спробу самогубства і стрибнула в річку Ізар. Жінку вдалося врятувати. Після всіх подій вона переїхала та вела відчужений спосіб життя.
Пізніше Карл побачився з нею лише одного разу. Знаменитий дует возз’єднався для виступу в 1948 році.
Кар’єра Валентина йшла на спад. Він виступав, але колишньої слави не мав. Не мав він й фінансового прибутку. Без постійної роботи, без засобів на існування Карл почав сильно хворіти.
1948 року комік випадково був замкнений на всю ніч у неопалюваному приміщенні мюнхенського театру. Внаслідок переохолодження чоловік захворів на запалення легенів і помер у віці 65 років.
Похований артист у Планезі поблизу Мюнхена.
Улюблений жанр і визнаний талант артиста
Діяльність Карла Валентина справила значний вплив на сучасників. Німецький письменник Курт Тухольський назвав його творчість «пекельним танцем розсудливості навколо обох полюсів божевілля».
Його виступи були наближені до «чорної комедії». Мистецтво Валентина було зосереджене здебільшого на лінгвістичній спритності та майстерності гри слів. У своїх монологах комік часто жартував про пожежників, музикантів, економістів тощо. Часто його виступи починалися з простого непорозуміння, події якого розвивалися протягом номера.
Фактом залишається одне: робота Карла Валентина поклала початок розвитку гумористичного напряму в Німеччині. У Мюнхені навіть встановлено статую знаменитому коміку, куди шанувальники досі приносять квіти.
Також карнавальним об’єднанням «Товариство дурнів» було засновано нагороду «Орден Карла Валентина». У період карнавалу в Німеччині публічні особи нагороджуються орденом за найдотепнішу фразу, промову або жарт.
Це ще раз доводить, що Карл Валентин – уособлення німецького гумору.
