Мюнхенський університет телебачення і кіно («HFF») – один із найвідоміших і найпрестижніших закладів Європи, де можна здобути кінематографічну освіту. Тут навчалися й працювали відомі на весь світ режисери, оператори й сценаристи. «HFF» – це справжній осередок творчості й професійної майстерності. У цій статті розповімо про історію університету та його роль у сучасній кіноіндустрії.
Що було до
Через кілька років після Другої світової війни у Мюнхені виникла потреба відновлювати культуру. Тоді ж у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана сформувалася група студентів, які цікавилися кіно. Це була Робоча група з питань кіно в Інституті журналістики, яка також була відома як «студентські кіноентузіасти». Окрім цього кінотовариства, у місті існувала кіностудія – Студія кіномистецтва на Оккамштрассе у Швабінгу.
У 1954 році, за ініціативою Еберхарда Гауфа, було відкрито Інститут кінознавства, який виріс зі «студентських кіноентузіастів». Інститут був організований за університетськими принципами. Його заснування було підтримано Баварським державним міністерством освіти та культури.
Далі у міру того, як телебачення розвивалося протягом 1950-х років, йому надавалося все більше академічного значення. У 1956 році в Інституті кінознавства почали говорити про майбутнє заснування асоціації під назвою Німецький інститут кіно і телебачення («DIFF»). У тому ж році було затверджено статус нового інституту, але проіснував він недовго.
У 1958 році в інституті відбувся масовий студентський протест. Це був перший студентський протестний рух у повоєнній Німеччині, за чотири роки до заворушень у Швабінгу. Студенти виступали проти нового керівництва інституту. Ці події привели до розпущення асоціації у тому ж році. У 1959 році асоціація все ж таки відновила свою роботу, але вже у новому вигляді.
Заснування Університету телебачення і кіно
Університет телебачення і кіно («HFF») виник з реорганізованого «DIFF» та був офіційно відкритий у 1967 році в актовій залі Академії образотворчих мистецтв. Першим президентом університету був призначений Отто. Б. Рогеле – тодішній професор факультети журналістики Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана.
Розташування університету
До 1988 року Мюнхенська кіношкола знаходилася на Каульбахштрассе та Омштрассе. Через обмежений простір навчання та кіновиробництво часто проходили в інших місцях. Потім університет переїхав до переобладнаної колишньої фабрики на Франкенталерштрассе поблизу станції Мюнхен-Гізінг. Це значно покращило умови.
Наприкінці 1990-х стало зрозуміло, що й ця локація не може задовольнити потреби університету, який постійно розвивався. 14 листопада 2007 року було закладено наріжний камінь нової будівлі HFF у мистецькому районі Мюнхена. Університет ділить одну будівлю з Державним музеєм єгипетського мистецтва. Офіційне відкриття відбулося 7 травня 2012 року.
Роль кіношколи у німецькому кінематографі
Сьогодні Мюнхенський університет телебачення і кіно («HFF») є одним із 7 важливих навчальних закладів кіно та телебачення в Німеччині, які є членами Міжнародної ради кіношкіл («CILECT»). З першого навчального року у 1967 році університет випустив багато відомих особистостей, які досягли успіху на різних посадах у медіаіндустрії. Серед них: Франс Ксавер Богнер, Макс Фербербек, Фрідеманн Фромм, Філіп Грьонінг, Тім Трагезер, Даніель Спонзель тощо. Деякі з них стали відомими ще під час навчання.
Один із випускників кіношколи – Бернд Айхінгер, який вивчав тут режисуру у 1970-х роках. Пізніше він став одним із найважливіших німецьких кінопродюсерів і здобув світовий успіх. Бернд Айхінгер втілив концепцію креативного продюсування, а також він був прекрасним розробником ідей і завжди мав найкраще чуття на ідеальний акторський склад. На його честь кіношкола назвала площу Бернда Айхінгера на вулиці Габельсбергер.
