Перші кінопокази у Мюнхені почалися у 1896 році. Тоді ж у місті почали з’являтися перші кінотеатри. Деякі з них закрилися, а деякі досі функціонують і приймають у своїх залах кіноглядачів. У цій статті ми розкажемо про мюнхенські кінотеатри минулого. Більше на munich-trend.eu.
Як у місті з’явилися кінотеатри
Кіно почали показувати у місті у 1896 році. Перші фільми у Мюнхені показав Карл Габріель. Карл Габріель був мюнхенським підприємцем, який був відомий своїми розважальними закладами. Він займався організацією яскравих заходів та багато зробив для культурного життя міста. Одним із його найголовніших проєктів був проєкт «Panoptikum». Це захід, на якому була виставка воскових фігур, різні шоу та розваги. «Panoptikum» завжди приваблювала купу відвідувачів. Саме у рамках цієї події Карл Габріель почав показувати перші фільми у Мюнхені.
Згодом у місті почали відкриватися перші маленькі кінотеатри. У 1907 році кінотеатрів було 6, а у 1913 році – аж 40. У 1907 році Карл Габріель відкрив у Мюнхені кінотеатр, який згодом будуть вважати одним із найстаріших кінотеатрів у світі. Це був кінотеатр «Gabriel Film Theater», який закрився у 2019 році, оскільки він перестав бути прибутковим. У 1910 році відкрився ще один невеликий кінотеатр Габріеля, який сьогодні відомий як «Музей Ліхтшпіле». Тут продають найсмачніший попкорн у місті, а також протягом 45 років двічі на тиждень показують фільм «Шоу жахів Рокі».
Перший великий кінотеатр міста
У 1913 році Карл Габріель побудував першу окрему будівлю для кінотеатру на Sendlinger Tor Platz. Це була нова сторінка в історії кіно для міста.
17 жовтня кінотеатр «Sendlingertor-Lichtspiele» відкрився показом фільму «Володарка Нілу». Це був кінотеатр на 700 місць з окремими входами, красивими сходами, з ідеальним освітленням, опаленням та з усіма іншими інноваціями того часу. Кінотеатром керував Карл Габріель у групі «UFA» (Universum-Film AG). У 1925 році «UFA» створило збірник кінорепортажів на різні політичні та соціальні теми, які показували як прелюдію до основного фільму.
Далі кінотеатр розвивався, підпорядковуючись політичній ситуації в країні. Під час Другої світової багато кінотеатрів було зруйновано, але «Sendlingertor-Lichtspiele» вдалося зберегти. Після закінчення Другої світової протягом двох років кінотеатр працював під американським військовим урядом та займався відновленням збитків. У цю епоху кінотеатр став не тільки місцем для розваги, а й символом повного відродження культури міста. Глядачі почали насолоджуватися не тільки німецькими фільмами, а й закордонним кіно. Тоді ж фільм перейшов у власність родини Пресмар. У 2022 році кінотеатр отримав нагороду за програму кінотеатру, тому що Пресмари зберігають спадщину Карла Габріеля. Будівля кінотеатру зараз вважається пам’яткою архітектури.
Кінотеатр «Арена»
Ще один кінотеатр, який досі існує, це кінотеатр «Арена». Він був заснований у 1912 році у результаті злиття двох малих підприємств. «Арена» був центром для кінематографістів. Тут заснували Фестиваль фантастичного кіно, а коли у вісімдесятих тут показували «Чоловіків» Дорріс Дьоррі, тут були цілодобові аншлаги. У цьому кінотеатрі розпочав свою кар’єру видатний кінодистриб’ютор Крістоф Отт.
У 2006 році кіноентузіасти Маркус Айзеле та Крістіан Пфейл викупили кінотеатр. Вони відкрили другу залу та інвестували кошти в нове обладнання. Попри всі інновації, в «Арені» досі зберігається атмосфера кінотеатру зі столітньою історією. Деякі співробітники працюють тут понад 30 років.
Кінотеатри відіграли важливу роль у житті міста, відображаючи епоху, у якій вони існували. Вони були та залишаються не просто місцем для розваг, а й символом прогресу та культурного розвитку. Ретро-кінотеатри, які збереглися до наших днів, продовжують нагадувати особливу атмосферу минулого та зберігати зв’язок між поколіннями мюнхенців.
